Члени Вищої ради правосуддя Олексій Мельник, Олена Ковбій, а також заступниця керівника Служби дисциплінарних інспекторів ВРП Вікторія Недибалюк взяли участь у ХIII Міжнародному судово-правовому форумі, який 5–6 червня 2025 року проводить видавництво «Юридична практика».

Під час виступу зі спеціальною доповіддю на тему «Розвиток дисциплінарної практики щодо суддів» Олексій Мельник наголосив:

«Дисциплінарна відповідальність суддів — не просто інструмент очищення системи. Це прояв зрілості судової влади, її здатності відповідати викликам часу й суспільним очікуванням. І наш спільний обов’язок — забезпечити, щоб ця практика не лише не шкодила незалежності суддів, а навпаки — зміцнювала її».

Він також зазначив, що дисциплінарна практика є своєрідним дзеркалом якості судової системи, показником її незалежності, а також свідченням підзвітності судової влади перед суспільством.

Більшість рекомендацій Консультативного Висновку КРЄС №27 (2024) щодо дисциплінарної відповідальності суддів, а також Висновку КРЄС №24 (2021) «Еволюція судових рад і їхня роль у незалежних і безсторонніх судових системах» вже закріплені у національному законодавстві та успішно впроваджуються Вищою радою правосуддя, її Дисциплінарними палатами та дисциплінарними інспекторами. Зокрема, йдеться про: наявність надійних гарантій щодо дисциплінарної відповідальності суддів на конституційному або законодавчому рівні; чітке розмежування повноважень органів, відповідальних за відкриття, розслідування і розгляд дисциплінарної справи; право судді, проти якого відкрито провадження, на доступ до незалежного суду чи органу, створеного відповідно до закону; дотримання критеріїв незалежності та неупередженості членів дисциплінарного органу; виключення участі членів дисциплінарного органу у попередньому розслідуванні справи; пропорційність дисциплінарних стягнень тощо.

Олексій Мельник наголосив, що наступним кроком у вдосконаленні дисциплінарного провадження має стати чітке законодавче визначення підстав для дисциплінарної відповідальності, оскільки їхня нечіткість не гарантує незалежності судді під час здійснення правосуддя.

26 березня 2025 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкти «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур» (№13137 та альтернативний №13137-1). Законопроєкти, зокрема, передбачають чіткіше визначення підстав дисциплінарної відповідальності та уточнення видів стягнень.

Також доповідач нагадав, що Вища рада правосуддя виконала свої зобов’язання щодо створення Служби дисциплінарних інспекторів, яка розпочала діяльність 23 грудня 2024 року. На момент старту роботи служби дисциплінарним інспекторам було передано близько 11 000 дисциплінарних проваджень, у яких рішення про відкриття справи ще не ухвалено. У 2025 році щомісяця надходить близько 800 нових дисциплінарних скарг.

Згідно з Планом заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії (Звіт про прогрес України, Пакет розширення ЄС–2024) та Планом України (Ukraine Facility), до кінця IV кварталу 2025 року має бути вирішено 20% старих дисциплінарних проваджень, не розглянутих станом на кінець 2023 року. Станом на кінець травня вже розглянуто 22 % таких справ, що демонструє відповідальне виконання Вищою радою правосуддя взятих нашою державою зобов’язань.

Загалом, на 1 червня 2025 року за участю дисциплінарних інспекторів завершено розгляд понад 4 100  дисциплінарних скарг. Розгляд здійснюється за критеріями пріоритетності.

Дисциплінарна практика, за словами Олексія Мельника, не є інструментом тиску на суддю — навпаки, вона покликана захищати інституцію суду від дискредитації. Її основна мета — забезпечити дотримання суддями високих етичних стандартів, закону та правил професійної поведінки.

Заступниця керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вікторія Недибалюк у своїй доповіді «Роль служби дисциплінарних інспекторів ВРП у дисциплінарній практиці щодо суддів» зазначила, що аналіз скарг, які надійшли після 23 грудня 2024 року, дозволив узагальнити профіль скаржників:

• 94% — фізичні особи (приблизно 10% з них — професійні юристи);
• 6% — юридичні особи (у тому числі 3% — органи влади, 1% — громадські організації).

У 86% випадків скарги подають учасники судової справи, решта 14% — не є учасниками судових справ. Близько 7% скаржників надсилають численні скарги.

За п’ять місяців роботи близько 1400 скарг було залишено без розгляду і повернуто інспекторами у випадках:

• наявності образливих висловлювань;
• подання скарги щодо судді, який перебуває у відставці;
• невідповідності скарги вимогам щодо форми.

Доповідач зазначила, що така велика кількість скарг, які подаються фізичними особами, які не є професійними юристами, має наслідком те, що значний державний механізм працює над тим, щоб з формальних підстав повертати скарги.  Деякі скарги на дії або бездіяльність суддів фактично використовуються заявниками з метою тиску на суд і суддів, містять у собі непідтверджену інформацію або використовуються як спосіб зміни складу суду, або іншого впливу на ухвалення рішення судом.

Щодо розподілу дисциплінарних скарг за змістом:

• 38% — незгода із судовим рішенням;
• 32% — порушення строків;
• 10% — недостатня мотивація рішення;
• 6%  —  неетична поведінка судді;
• 22% — інше.

З 23 грудня 2024 по 1 червня 2025 року за висновками інспекторів дисциплінарними палатами відкрито 197 дисциплінарних справ (4,8% від розглянутих скарг). Притягнуто до відповідальності 17 суддів, відмовлено — щодо 12, ще 2 справи закрито.

Вікторія Недибалюк також зазначила, що станом на 1 червня 2025 року з 15824 скарг 111 (0,7%) визначено пріоритетними. Із них:

• 65 — з підвищеним суспільним інтересом;
• 55 — потенційно можуть призвести до звільнення судді;
• 2 скарги стосуються суддів, які звернулися із заявами про відставку, якщо наслідком може бути звільнення судді з посади;
• 1 скарга щодо судді, кваліфікаційне оцінювання якого зупинено у зв’язку з розглядом дисциплінарної скарги.

   

Відео виступу члена ВРП Олексія Мельника

ПРЕЗЕНТАЦІЯ