У судовому засіданні заявником та його представником були надані численні докази спільного проживання та ведення спільного господарства з 2013 року. Серед них: фотографії з церемонії одруження в США (штат Юта) за 2017 рік, квитки на спільні авіарейси, спільні банківські рахунки та декларація за 2023 рік, де чоловіки були зазначені як подружжя. Додатково були заслухані показання чотирьох свідків, які підтвердили факт спільних відносин.

Суддя, при ухваленні рішення, керувалася принципами верховенства права та враховувала практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, були застосовані правові позиції, викладені у рішеннях ЄСПЛ у справах "Шальк і Копф проти Австрії" (Schalk and Kopf v. Austria) та "Маймулахін і Марків проти України" (Maymulakhin and Markiv v. Ukraine). У цих рішеннях ЄСПЛ встановлював, що відмова держави визнати фактичні шлюбні відносини між особами однієї статі може становити порушення їхніх прав на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованих статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

Судом було наголошено, що сім'я, відповідно до законодавства, складається з осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Суд зазначив, що визнання одностатевих пар не перешкоджає різностатевим парам укладати шлюб або створювати сім'ю у традиційний спосіб. Дане рішення є важливим у контексті правозастосовчої практики щодо визнання фактичних шлюбних відносин та захисту прав громадян.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин – протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.