У серпні 2024 року фізична особа–підприємець із Хмельниччини прийняв замовлення на 11 москітних сіток, їх доставку та монтаж у будинку. Загальна вартість товарів і послуг становила 28 065 грн, з яких 5 000 грн клієнтка сплатила у день оформлення замовлення. Решту коштів вона мала внести після виконання робіт.

Через два тижні підприємець доставив і встановив у її будинку москітні сітки, після чого сторони підписали акт приймання-передачі. Однак жінка відмовилася здійснити остаточний розрахунок, стверджуючи, що через сітки плісе у приміщення проникають комахи.

Уважаючи претензії безпідставними, ФОП звернувся до суду з вимогою стягнути з неї 23 065 грн боргу за поставлений товар і виконані послуги, а також 3% річних – 166 грн та інфляційні втрати – 702 грн.

Клієнтка подала зустрічний позов – просила розірвати договір із підприємцем та повернути сплачені 5 000 грн. Вона вказала, що протягом місяця зверталася до ФОПа з проханням замінити неякісні сітки плісе або усунути недоліки монтажу. На її письмову претензію підприємець відповів, що роботи виконано якісно, а дефектів не виявлено.

За результатами розгляду справи Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні вимог замовниці, а позов підприємця задовольнив частково – стягнув на його користь заборгованість за товар і послуги в розмірі 23 065 грн.

Жінка подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати це рішення й відхилити вимоги підприємця, а її позов задовольнити частково – у частині, що стосується кількох москітних сіток плісе та їхнього монтажу, а також стягнути з ФОПа 990 грн залишку авансу.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Колегія суддів зазначила, що під час розгляду спорів про захист прав споживачів тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань, лежить на продавцеві (виконавцеві). Водночас обов’язок довести факт придбання товару, замовлення послуг і наявність їхніх недоліків покладається на споживача.

Апелянтка не надала суду належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували обставини неналежного монтажу москітних сіток плісе або свідчили про істотність виявлених недоліків.

«Надані докази (фотографії і відеозапис), на яких зображені комахи у приміщенні, не можуть бути визнані допустимим доказом на підтвердження обставин наявності недоліків монтажу москітних сіток плісе», – йдеться у постанові суду.

Відтак апеляційний суд підтвердив законність рішення місцевого суду, залишивши апеляційну скаргу без задоволення.

З постановою апеляційного суду у справі № 683/551/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду